Знання, уміння, навики
_________________________________________Знання
__________Знання – це теоретична і практична форма існування пізнавальної дійсності людини.
_________Розрізняю два царства знань: генетична пам’ять та індивідуальні знання. Генетична пам'ять – це інформація, що зберігається в генотипі індивіда. Вона передається по спадковості. Або може відтворюватися при цілеспрямованих діях особистості – застосуванні певних методик. Індивідуальні знання залежать від багатьох факторів, але всі вони мають спільну рису: переживаються особистістю як власні.
_________Під-царства: знання що отримані за допомогою індукції або дедукції. Індукція – здатність індивіда мислити від конкретного поняття до загального. В процесі такого мислення вхідні дані можуть уточнюватися або взагалі змінюватися. Дедукція – це здатність індивіда мислити від загального до конкретного. В процесі цього мислення вхідні дані є точними та непорушними. Потрібно вказати, що процес індукції та дедукції взаємовиключні.
_________Типзнань: предметні, формальні та образні знання. Тут потрібно вказати, що сам тип, та й знання в цілому, мають пірамідо-подібний вигляд. В типі, наприклад дном виступають предметне мислення, серединою виступають формальне мислення, а вершиною являються образне мислення. Предметне мислення упевнене розуміння предмету як невід’ємної частини оточуючого середовища. Воно передбачає вміння поводитись з ним, розбиратися в ньому, використовувати його для досягнення поставленої мети, знання про внутрішню будову. Формальне мислення – це мислення, що використовує замінник цифр на букви або символи, тобто використання формули, логічних нерушимих законів. Про формальне мислення можна точніше почитати у книзі «Формальгідизація суспільства». Образне мислення це здатність особистості замінювати символи, букви на поняття, суті речей а висновок з «формули»що робиться особистістю і являється образом.
________Поділ на класи знань: аналіз, ідентифікація, узагальнення, абстрагування та синтез. Аналіз – це процес мислення, що передбачає розчленування поняття на складові частини. Ідентифікація – це процес мислення, що передбачає позначення, конкретну назву елементів що утворилися в процесі аналізу та розкладання їх «по полочкам». Ідентифікація поділяється на два підрозділи: клас речей та тип речей. Клас речей – це речі що можна групувати: клас столів, клас годинників, клас кружок, клас звуків і т.д. А тип речей – це ознаки предметів або риси, що реально існують але не можливо їх відокремити від предмету. Наприклад, колір, шорохуватісь, але не можна говорити що це тільки прикметники, оскільки є поняття – дно, час, перпендикуляр, спинка і т.д. Узагальнення – це процес мислення під час якого множина елементів подібних, спільних за структурою та властивостями, об’єднується під одним поняттям, що можуть виразитись одним словом. Абстрагування – це процес мислення, під час якого виокремлюються суттєві та не суттєві елементи предметів, дій, явищ. Необхідною умовою абстрагування є порівняння. Синтез – це процес мислення, що передбачає об’єднання структур сформованих в процесі аналізу, ідентифікації, узагальнення та абстрагування в єдину систему знань. Синтез – це необхідна умова інтепретації фактів.
________Поділ на роди знань:емоційний досвід, словесно-логічна пам'ять, тактильні переживання. Емоція – це здатність індивіда до створення відношення до ситуації, події, іншого індивіда які на даний час можуть і не оточувати індивіда, але реально виникають у психіці людини. А досвід – це емпірично накопичені знання що пережиті людиною у ситуації що вже відбулася і більше ніколи не повториться. Словесно-логічна пам'ять – це абстрактне мислення, що не має безпосереднього чуттєвого досвіду. Тут будуються логічні конструкції, що чітко описуються словом. Тактильні переживання – це все те, що ми відчуваємо, коли нас торкаються. Ці переживання залишаються в пам’яті або підсвідомості назавжди
________Види знань: повсякденне та наукове. Повсяденне — знання, що не потребує вхідних даних. Наукове (суспільно-корисне) — знання, що грунтується, базується на систематизації результатів в процесі пізнавальної діяльності особистості.
__________Знання – це теоретична і практична форма існування пізнавальної дійсності людини.
_________Розрізняю два царства знань: генетична пам’ять та індивідуальні знання. Генетична пам'ять – це інформація, що зберігається в генотипі індивіда. Вона передається по спадковості. Або може відтворюватися при цілеспрямованих діях особистості – застосуванні певних методик. Індивідуальні знання залежать від багатьох факторів, але всі вони мають спільну рису: переживаються особистістю як власні.
_________Під-царства: знання що отримані за допомогою індукції або дедукції. Індукція – здатність індивіда мислити від конкретного поняття до загального. В процесі такого мислення вхідні дані можуть уточнюватися або взагалі змінюватися. Дедукція – це здатність індивіда мислити від загального до конкретного. В процесі цього мислення вхідні дані є точними та непорушними. Потрібно вказати, що процес індукції та дедукції взаємовиключні.
_________Типзнань: предметні, формальні та образні знання. Тут потрібно вказати, що сам тип, та й знання в цілому, мають пірамідо-подібний вигляд. В типі, наприклад дном виступають предметне мислення, серединою виступають формальне мислення, а вершиною являються образне мислення. Предметне мислення упевнене розуміння предмету як невід’ємної частини оточуючого середовища. Воно передбачає вміння поводитись з ним, розбиратися в ньому, використовувати його для досягнення поставленої мети, знання про внутрішню будову. Формальне мислення – це мислення, що використовує замінник цифр на букви або символи, тобто використання формули, логічних нерушимих законів. Про формальне мислення можна точніше почитати у книзі «Формальгідизація суспільства». Образне мислення це здатність особистості замінювати символи, букви на поняття, суті речей а висновок з «формули»що робиться особистістю і являється образом.
________Поділ на класи знань: аналіз, ідентифікація, узагальнення, абстрагування та синтез. Аналіз – це процес мислення, що передбачає розчленування поняття на складові частини. Ідентифікація – це процес мислення, що передбачає позначення, конкретну назву елементів що утворилися в процесі аналізу та розкладання їх «по полочкам». Ідентифікація поділяється на два підрозділи: клас речей та тип речей. Клас речей – це речі що можна групувати: клас столів, клас годинників, клас кружок, клас звуків і т.д. А тип речей – це ознаки предметів або риси, що реально існують але не можливо їх відокремити від предмету. Наприклад, колір, шорохуватісь, але не можна говорити що це тільки прикметники, оскільки є поняття – дно, час, перпендикуляр, спинка і т.д. Узагальнення – це процес мислення під час якого множина елементів подібних, спільних за структурою та властивостями, об’єднується під одним поняттям, що можуть виразитись одним словом. Абстрагування – це процес мислення, під час якого виокремлюються суттєві та не суттєві елементи предметів, дій, явищ. Необхідною умовою абстрагування є порівняння. Синтез – це процес мислення, що передбачає об’єднання структур сформованих в процесі аналізу, ідентифікації, узагальнення та абстрагування в єдину систему знань. Синтез – це необхідна умова інтепретації фактів.
________Поділ на роди знань:емоційний досвід, словесно-логічна пам'ять, тактильні переживання. Емоція – це здатність індивіда до створення відношення до ситуації, події, іншого індивіда які на даний час можуть і не оточувати індивіда, але реально виникають у психіці людини. А досвід – це емпірично накопичені знання що пережиті людиною у ситуації що вже відбулася і більше ніколи не повториться. Словесно-логічна пам'ять – це абстрактне мислення, що не має безпосереднього чуттєвого досвіду. Тут будуються логічні конструкції, що чітко описуються словом. Тактильні переживання – це все те, що ми відчуваємо, коли нас торкаються. Ці переживання залишаються в пам’яті або підсвідомості назавжди
________Види знань: повсякденне та наукове. Повсяденне — знання, що не потребує вхідних даних. Наукове (суспільно-корисне) — знання, що грунтується, базується на систематизації результатів в процесі пізнавальної діяльності особистості.
0 коментарів