Знання, уміння, навики
Уміння
Від слова «ум» — здатність відображати інформацію що поступає через органи відчуттів та систематизація їх у чуттєві образи. Відчуття (не путати з почуттями) – це імпульси, що поступають з зовнішнього середовища і впливають на органи відчуттів, або інформація що поступає з внутрішніх органів, і перетворюються в цілісну систему в півкулях головного мозку та обробляються ними. Уміння потрібно відрізняти від мудрості, оскільки мудрість це здатність осмислити та зробити висновки з інформації яку отримує особистість. Саме просте, з чого можна зробити висновок про уміння людини – це подивитись їй в очі. Якщо очі дивляться «на ніс», то і такої людини звужена самосвідомість, якщо ж очі дивляться в різні сторони, то така людина не сприймає оточуюче середовище через зір. У такої людини сприйняття зовнішнього середовища відбувається через інші органи відчуттів. Окремим словом треба відзначити разум. Отже, ум, мудрість і разум складають ієрархічну піраміду, де дном є ум, як аналізатор інформаційних імпульсів, мудрість – здатність особистості робити висновки та осмислювати їх, та разум – співзвуччя з Вищим Разумом. В разум можна включити духовність, прагнення пізнання істин, включеність у плани Господні, суспільно-корисні ідеї та дії.
Невід’ємною частиною умінь є навики. Навики – це сформовані дії індивіда, що виконуються автоматично без зайвих фізичних та психічних енергій і не потребують регуляції і контролю свідомості. Навики поділяють на рухові і пізнавальні або теоретичні і практичні. Навики формуються на основі монотонної повторюваної дії. Самі ж дії, так звані вправи, що повторюються індивідом, відтворюються під впливом зовнішніх обставин або внутрішніх переконань – установок. Установка – схильність, упереджена реакція індивіда на окремий елемент системи, що призводить до посиленої уваги не тільки до елементу, а й до всієї системи загалом. Якщо в індивіда сформована установка що дана дія є корисною, приємною то навики сформуються швидше. Наприклад, куріння – всі знають що воно шкідливе, але кожен з курців має установку що виправдовує шкідливість цього процесу. Спочатку процес куріння пов’язується з певними умовами що запускає механізм тютюнопаління, потім спрацьовує установка про користь і механізми що запускають цей процес дробляться та урізноманітнюються. Так формується стійка звичка, що потребує постійного підкріплення. Від навиків звичка відрізняється тим, що не має доцільності.
Як зазначалось вище, навики поділяються на рухові і пізнавальні. Перші – рухові вміння, наприклад, ігрові. Другі навики – дещо ширше поняття, що направлені на пошук, обробку та сприйняття інформації. Дуже важливо сформувати у дитини пізнавальні навики ще до того як дитина піде в школу. Також існує інша класифікація навиків: теоретичні і практичні. Теоретичні навики – пов’язані з абстрактним мисленням, і найбільш виявляються у творчій діяльності особистості. Вони проявляються у здатності аналізувати, ідентифікувати, узагальнювати та синтезувати знання. Практичні навики пов’язані з вироблення певного продукту, що має практичне значення для особистості або суспільства.
Від слова «ум» — здатність відображати інформацію що поступає через органи відчуттів та систематизація їх у чуттєві образи. Відчуття (не путати з почуттями) – це імпульси, що поступають з зовнішнього середовища і впливають на органи відчуттів, або інформація що поступає з внутрішніх органів, і перетворюються в цілісну систему в півкулях головного мозку та обробляються ними. Уміння потрібно відрізняти від мудрості, оскільки мудрість це здатність осмислити та зробити висновки з інформації яку отримує особистість. Саме просте, з чого можна зробити висновок про уміння людини – це подивитись їй в очі. Якщо очі дивляться «на ніс», то і такої людини звужена самосвідомість, якщо ж очі дивляться в різні сторони, то така людина не сприймає оточуюче середовище через зір. У такої людини сприйняття зовнішнього середовища відбувається через інші органи відчуттів. Окремим словом треба відзначити разум. Отже, ум, мудрість і разум складають ієрархічну піраміду, де дном є ум, як аналізатор інформаційних імпульсів, мудрість – здатність особистості робити висновки та осмислювати їх, та разум – співзвуччя з Вищим Разумом. В разум можна включити духовність, прагнення пізнання істин, включеність у плани Господні, суспільно-корисні ідеї та дії.
Невід’ємною частиною умінь є навики. Навики – це сформовані дії індивіда, що виконуються автоматично без зайвих фізичних та психічних енергій і не потребують регуляції і контролю свідомості. Навики поділяють на рухові і пізнавальні або теоретичні і практичні. Навики формуються на основі монотонної повторюваної дії. Самі ж дії, так звані вправи, що повторюються індивідом, відтворюються під впливом зовнішніх обставин або внутрішніх переконань – установок. Установка – схильність, упереджена реакція індивіда на окремий елемент системи, що призводить до посиленої уваги не тільки до елементу, а й до всієї системи загалом. Якщо в індивіда сформована установка що дана дія є корисною, приємною то навики сформуються швидше. Наприклад, куріння – всі знають що воно шкідливе, але кожен з курців має установку що виправдовує шкідливість цього процесу. Спочатку процес куріння пов’язується з певними умовами що запускає механізм тютюнопаління, потім спрацьовує установка про користь і механізми що запускають цей процес дробляться та урізноманітнюються. Так формується стійка звичка, що потребує постійного підкріплення. Від навиків звичка відрізняється тим, що не має доцільності.
Як зазначалось вище, навики поділяються на рухові і пізнавальні. Перші – рухові вміння, наприклад, ігрові. Другі навики – дещо ширше поняття, що направлені на пошук, обробку та сприйняття інформації. Дуже важливо сформувати у дитини пізнавальні навики ще до того як дитина піде в школу. Також існує інша класифікація навиків: теоретичні і практичні. Теоретичні навики – пов’язані з абстрактним мисленням, і найбільш виявляються у творчій діяльності особистості. Вони проявляються у здатності аналізувати, ідентифікувати, узагальнювати та синтезувати знання. Практичні навики пов’язані з вироблення певного продукту, що має практичне значення для особистості або суспільства.
0 коментарів