Авторитетність, референтність

            Авторитетність (від лат. влада, вплив) – соціально-психологічна риса особистості, що закріплена в колективі як визнаний рівень професіоналізму, компетентності, об’єктивних знань, умінь, навиків. Авторитетність закріпляється за особистістю під час безпосереднього спілкування, через механізми які я перечислю нижче. Також авторитетною може бути особистість, що досягла певного статусу, наприклад, написала наукову роботу, підтвердивши свої знання, уміння, навики. Авторитетною особистість може  стати в певній вузькій галузі, будучи некомпетентною в інших галузях. Людина, що не має авторитетних особистостей як зразок, не здатна до прагнень  до розвитку особистісних рис професіоналізму. Існують такі авторитетні особистості, що відрізняються харизматичністю. Навіть, коли вони не зовсім компетентні в даному питанні, до них все одно звертаються за порадами. Причини я поясню пізніше на основі моделей передачі, обміні та сприйманні інформації. Авторитетна особистість не завжди є лідером або керівником групи, оскільки лідерство – це здатність вести за собою, надихати інших, що передбачає постановку цілей, та їх досягнення. А в керівника основна задача – вирішення колективних проблем, забезпечення колективу засобами, що їх потребує колектив.
            Референтність– соціально-психологічна риса особистості, що сформована на основі життєвого досвіду, вибірковості, значущості, інтересі іншої особистості яка може відчувати себе комфортно в її присутності. Більшість психологів вважає, що референтність формується на основі поведінкових установок, що формуються в процесі життєдіяльності.  Референтними можуть бути рідні батьки, брати, сестри, друга половинка.
            Г. Салліваном був введений термін «значимий інший», хоча чіткої розмежованості між авторитетом та референтністю немає. Я вважаю, що авторитетна людина не є значимою, значимою є її знання, а не поведінка чи інші психологічні характеристики, якими має володіти референтна, значуща особистість. Існує трьохфакторна модель «значимого іншого» яка характеризується трьома перемінними: «симпатія-антипатія», «референтність — антиреферентність», «статус влади — підпорядкованість». Авторитетна особистість може бути симпатичною або ні, найлегший спосіб вияснити це – подивитись як особистість вживає їжу, тоді все стане на свої місця. А то референтна особистість зобов’язана бути симпатичною. Авторитетна особистість може бути референтною, тоді це саме сприятливе середовище для спілкування. Також, авторитетна особистість може носити статус влади, а от підпорядкованість мало ймовірно. Референтна особистість також може носити статус влади, або підпорядкованість.
            Моделі передачі інформації та впливу в колективі:
1. Переконування – інформація, що передбачає, і з розрахунку, на критичне сприйняття особистістю. Воно спрямоване на формування в особистості стійкого переконання, що не порушує і гармонійно доповнює особистісну систему переконань. Воно повинно бути адекватним, послідовним, логічним, аргументованим, відповідати віковому рівню особистості. Якщо нове переконання не узгоджується з попередніми переконаннями відбувається особистісна криза. Модель переконання використовують здебільшого авторитетні особистості.
2. Навіювання (сугестія) – інформація, що передбачає знижений рівень критичного сприйняття, відсутність логічної аргументації, метою якої є зміна цінностей, переконань та, навіть, психічних станів особистості. Під навіювання може підпасти тільки той, хто хоче переконатися. В залежності від засобів впливу навіювання психологи поділяють вербальне – за допомогою мови, та невербальне – за допомогою жестів та міміки. Найвідоміший вид навіювання – реклама. Частота її показу, фрази, що впливають швидше на підсвідомість, ніж на свідомість, все це є основними принципами навіювання і створенням установки. Ще одним видом навіювання є пропаганда (від лат. – розповсюдження). Пропаганда спрямована на втілення інформації в суспільну свідомість з метою вироблення масової установки в сфері політики, філософії, психології, художніх та інших поглядах. Метод навіювання частіше за все використовують референтні особистості.
3. Психологічне зараження – емоційна інформація, що звертається передусім до підсвідомих і несвідомих станів особистості, вона передається від групи людей, натовпу до особистості, що вже піддались зараженню. Процес зараження має джерело, якщо його нейтралізувати і не існуватиме інших джерел, зараження з часом затухне, але наслідки можуть бути невиправними. Потрібно уточнити, що в момент психологічного (емоційного) зараження свідомість, критичне сприйняття і шляхи сприйняття з різних джерел інформації – різко знижуються. Каталізатором зараження є вибухові емоції, наприклад, вибуховий сміх, релігійний екстаз. Частіше за все, психологічне зараження відбувається невербальним шляхом – танці, музика, ігри.
4. Придушення – вербальна і невербальна інформація, спрямована на особистість заради її підпорядкованості для використання її характеристик в своїх цілях, маніпуляцій. Придушення може мати позитивні риси в ситуації прояву агресії, неадекватних дій, спроби брехні. Негативне забарвлення придушення набуває, якщо відбувається постійно, ціленаправлено та планомірно. Метод придушення використовують як авторитетні, так і референтні особистості.
5. Співпереживання (емпатія) – емоційний і когнітивний стан особистості що ідентифікується з подібним станом іншої особистості. В емоційного стану  особистостей доволі обмежений складовий набір емоційних еталонів і при правильному функціонуванні психіки прояв (не сила) їх буде однаковим. З когнітивними станами складніше, оскільки психологи вважають, що емпатійне співпереживання на когнітивному рівні – це пізнання її внутрішнього світу, а це потребує безпосереднього контакту та референтної узгодженості між учасниками емпатійного процесу.
6. Рефлексія (від лат. звернення назад, самопізнання)– здатність особистості бачити себе очима іншої особистості. Для цього потрібно не тільки мати самосвідомість, а це й вміти моделювати свідомість іншої особистості. Основним методом розвитку рефлексії є читання художньої літератури, а також спроби самостійного написання художніх творів. Чим ширше коло спілкування особистості, тим більш розвинута рефлексія. Вона повинна формуватись з п’ятирічного віку на основі відображення знань батьків про дитину, і дитина ці знання усвідомлюватиме. Але тут є тонкий момент, оскільки можливо моделювати тільки ті елементи знань, якими особистість володіє сама. Елементи незнайомі, непізнані особистістю залишаються за межами розуміння, переживання для цієї особистості, не говорячи вже про те, щоб створилась модель рефлексії.
7. Раціоналізація (від лат. розумний) – вважається захисним механізмом від справжніх емоцій, думок, поведінки особистості, які не вкладаються в психічній сфері особистості, тому пояснюються, формулюються, виправдовуються  цією особистістю. Самою розповсюдженою раціоналізацією є виправдання власних помилок та невдач в очах суспільства та самого себе, для того, щоб не втратити самоповагу. Потрібно уточнити, що сама особистість щиро вірить в ситуації, що раціоналізуються. Тобто, раціоналізується мотив діяльності, мета, що досягається, цілі, що переслідуються, тобто особистість є не кристально чистою перед собою, так і перед оточуючими. Піком, вершиною раціоналізації З. Фрейд вважав «ідентифікацію з агресором», що відбулась в фашистів. Раціоналізація використовується для пояснення дій референтної особистості.
8. Проекція – це захисна функція психіки, яка заснована на хибному враженні особистості, що риси притаманні їй (здебільшого негативні або такі, що вважаються нею негативними), насправді належать комусь іншому. Ґрунтовно описав цю функцію З. Фрейд. Ця модель поведінки дає змогу особистості не виробляти власних відношень до них, а отже, не нести відповідальності за них. Потрібно зауважити, що особистість, яка постійно навколо себе бачить, наприклад, антисемітів, звинувачуючи їх, сама являється такою. Є така приказка «бачиш під лісом – не бачиш під носом», це проекція.

0 коментарів

Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте